«За підсумками багаторічного проекту цифрової картографії з’ясувалося, що Стоунхендж — це не ізольований пам’ятник, а лише частина величезного комплексу святилищ, курганів, ровів і місць жертвопринесень. В околицях знаменитих мегалітів виявлено 17 невідомих релігійних пам’яток», — повідомляють іноземні ЗМІ. За допомогою радарів, лазерних сканерів і магнітовимірювальних приладів, сконструйованих у віденському Інституті Людвіга Больцмана, британські вчені створили цифрову археологічну карту комплексу. У віртуальному просторі вони прибрали всі зміни в ландшафті, що відбулися за 5000 років з моменту створення перших мегалітів. «Наші уявлення про Стоунхендж радикально змінилися. Цей пам’ятник не стояв у гордій самоті, а був просторово і культурно пов’язаний з безліччю ритуальних споруд», — заявив керівник проекту Вінс Гефні (Vince Gaffney). У глибині пагорба вчені виявили величезну дерев’яну будівлю. Мабуть, це був «будинок мертвих», де відбувалися дивні ритуали, зокрема демонстрація трупів одноплемінникам і зрізання м’яса з кісток. Проходили ці ритуали на зовнішньому дворі будівлі. Радари, що «просвічують» на три метри під землею, допомогли виявити на північ від Стоунхенджа пам’ятник довжиною 3 кілометри — Курсус. Дві величезні канави в ньому виконують астрономічну функцію: у день літнього сонцестояння тіні від східної канави (на світанку) і західної (на заході) вказують на місце, де через 400 років був побудований Стоунхендж. У ході проекту також відкрилися несподівані сторінки з історії відомих пам’яток, насамперед хенджей Даррінгтон Уоллс. Це один з найбільших хенджеїв (земляних майданчиків) у світі: його окружність становить понад півтора кілометра. Виявляється, спочатку по периметру Даррінгтон Уоллс, як у Стоунхенджі, були встановлені триметрові камені (їх було понад 60). Але потім стародавні британці звалили і відтягнули вбік всі мегаліти. «Стародавні люди із задоволенням руйнували свої пам’ятники. Вони робили багато дивних речей: перебудовували ритуальні споруди, міняли їх функції, знищували їх. Пам’ятки ці «прожили» багато сторіч, так що їх створювали зовсім не ті народи, що їх руйнували», — відзначає Гефні.
